Притча про навчання

Жив на світі Учень, який  поставив перед собою мету – навчитися всього.  У навчанні йому не було рівних. Одного разу він зрозумів, що знає більше ніж вчитель, тому вирішив попрощатися зі школою. Попросив порекомендувати йому ще кращого вчителя. Йому відповіли, що немає  рівних учителю Вонгу. Учень довгі роки шукав зустрічі із цим мудрецем і через 20 років добрався до Гори Мудрості, де жив Вонг , але побачив його уже на смертельному ложі. Єдине, що встиг запитати Учень : «Як стати найосвіченішою й найрозумнішою людиною». І Вонг йому відповів : «Знай , нещасний, що нікого й нічого навчити неможливо».

Учень довго сидів на Горі Мудрості, міркуючи над останніми словами  вчителя.  Минуло ще багато років і сивочолий Учень,  бавлячись  на лавочці зі своїми правнуками,  спостерігав, як діти грають у шахи. Він звернувся із запитанням до наймолодшого: « Хто тебе навчив цієї гри?» І  хлопчик весело відповів: «Хто мене може навчити? Я сам захотів і навчився». У  ту ж саму мить Учень  збагнув  найбільшу таємницю, відповідь на яку він шукав усе своє життя.